Ерготерапія

Ерготерапія є одним з пріоритетних напрямків роботи Бобат центру.

Ерготерапія — наукова дисципліна, що має на меті надання допомоги людині в повсякденному житті, розвитку, відновленні та підтримці навчок, необхідних для виконання дій, важливих для його здоров’я та життєдіяльності, запобігання зниженню активності людини, погіршенню порушеннь та стану здоров’я в цілому.

Термін ерготерапія походить від слова оccupation (зайнятість) та відноситься не тільки до роботи, чи к так званої «трудотерапії» а і до різних видів діяльності, які зустрічаються в житті кожної людини та надають їй зміст. Основна мета ерготерапевта — допомога пацієнтам з різними фізичними та психічними порушеннями в освоєнні навиків самообслуговування (одягання, роздягання, гігієна, їжа, та ін.), участь в продуктивній діяльності та проведення дозвілля, досягнення максимальної незалежності в повсягденному життю.

Основні принципи ерготерапії:
кліент-орієнтований підхід (client-centered approach) — при плануванні роботи пріорітетне значення набувають потреби клієнта;
терапія орієнтована на значимі для клієнта (пацієнта) дії (occupation-based intervention) – пацієнт та ерготерапевт разом виконують дії, які мають особливо важливі для нього значення та відповідають його потребам;
науково обгрунтована практика (evidence-based practice) — робота з пацієнтом та прийняття рішень груються на новітніх наукових даних.
Ерготерапевти працюють з пацієнтами різних вікових категорій, з різними порушеннями та станами. Ерготерапевт, що працює з дитиною, враховує вікові норми інтелектуального та рухового розвитку. Дитина, що має порушення розвитку від народження, часто є залежною від сторонньої допомоги та не завжди може знайти рішення проблем, пов’язаних з неможливістю себе обслуговувати, вчитись, грати, проводити дозвілля. Робота ерготерапевта починається з оцінки важливих та необхідних для дитини видів діяльності, якості їх виконання, його можливостей и аналізу факторів, які заважають або допомагають еффективно щось робити, включаючи особливості навколишнього середовища та стан здоров’я пацієнта. Далі спеціаліст, разом з батьками дитини визначають конкретні ціли втручання.

Втручання ерготерапевта включає: спеціально підібрані методи навчання та його родичів; спеціальні прийоми, що допомагають пацієнту виконати той чи інший компонент обраної активності; різноманітні прийоми розвитку та тренування функції руки; техніки правильного переміщення пацієнтів, догляду та допомоги у виконанні всіх необхідних видів діяльності; використання різноманітних методів адаптації навколишнього середовища; підбір та адаптація технічних допоміжних засобів реабілітації. Дитяча ерготерапія використовує знання декількох спеціальностей — доказової медицини, педагогіки, психології, соціальної педагогіки, біомеханіки, фізичної терапії. Ерготерапевт адаптує вид діяльності та навколишнє середовище так, щоб пацієнт зміг ефективніше виконати задачу, а отже покращується якість життя людини.

Які особливості роботи ерготерапевта у напрямку розвитку функцій руки?
Все починається з діагностики, бо дуже важливо виявити потенціал дитини і правильно спрямувати свої зусилля. Ерготерапевт обстежує функцію руки дитини, використовуючі стандартизовані шкали та спеціалізовані методи обстеження, діагностуєякі види захватів доступні і над якими потрібно працювати в найближчий перспективі. На що звертає увагу ерготерапевт, коли працює з дитиною над функцією хапання?Ерготерапевт уважно спостерігає, який тип захоплення дитина обирає, яким способом вона маніпулює з предметами – чи всією рукою, частиною руки, пальцями, якими є стабілізація, перенесення, ротація, релаксація руки. На виконання хапання впливає простягання верхньої кінцівки, важливу роль при цьому відіграє стабілізація тулуба, відстань між верхньою кінцівкою та предметом, перетин осі (напрямок руху), в якій площині відбувається рух. Характер завдання також має вплив на виконання хапання. Важливим є те, з яким предметом працюємо, які наш пацієнт має навчені формули руху та які вимоги ставляться до результатів маленького клієнта: предмет – розмір, вага, форма, матеріал, розташування в просторі, кількість предметів; формули руху – прості, повторювані, послідовності різних дій; фізичне середовище – простір, час; вимоги до результату – мета, швидкість, ритм, адаптація, витривалість.

При роботі з дитиною для розвитку хапань важливо ставити за вимогу те, що дитина повинна поступово сама досягти визначених завдань шляхом виконання алгоритму дій, які відповідають поставленим цілям. Проте, уважність терапевта до дитини повинна проявлятися без постійних вказівок на помилки, що дуже важливо для підтримання інтересу до діяльності, навіть якщо вона викликає труднощі. Інколи це виглядає як просто гра заради розваги дитини, але саме в такий спосіб вирішуються складні завдання – зробити руки дитини максимально функціональними, що є основою розвитку навичок самообслуговування!

Процес прийому їжі, допомога ерготерапевта.
Прийом їжі та дихання – це найважливіші життєві функції. Усі діти потребують формування навичок самостійного прийому їжі. Насамперед це стосується діток з особливостями розвитку. Допомогти батькам особливих діток в цьому питанні може фахівець ерготерапевт. Основним правилом при оволодінні цими навичками є правильне положення дитини під час годування. Лише в правильно підібраному стільці дитина може відчувати себе безпечно та зручно. Комфортне положення дозволяє направити всю свою енергію на харчовий інтерес та приступати до оволодіння всіма необхідними навичками. Це допоможе малюку відчути себе максимально успішним і незалежним в такому життєво необхідному занятті!

В періоді раннього дитинства з’являється потреба навчати дитину користуватися столовими приборами. Інструменти призначені для маніпуляцій з їжею безпосередньо за столом, навик оволодіння ними є однією з основних складових самостійності та успішності в задоволенні харчових потреб дитини. Звичайно, поспішати в цьому питанні не варто. Потрібно дочекатись моменту, коли малюк буде в змозі сам правильно взяти прибор, та зачерпнути/наколоти їжу і покласти її в рот. Як правило, повноцінне використання дитиною ложки та виделки має відбутися в 2 роки. Але!!! Іноді бувають випадки, коли просто необхідно визначитися з необхідним серед великої кількості столових приборів, які б задовільнили потреби дитини. Найбільше цей момент стосується діток з особливими потребами. Підбір столових приборів має крайнє індивідуальний характер. Важливо щоб ложка/виделка була правильної форми та об’єму і приємною на дотик, колір та матеріал це також важливий компонент успішного використання. Ерготерапевт має оцінити можливості дитини щодо навиків прийому їжі та підібрати/адаптувати індивідуально всі необхідні складові для повноцінного формування самостійного прийому їжі.

Наші фахівці ерготерапевти в своїй роботі приділяють увагу усім важливим сферам життя дитини, допомагають вирішувати проблеми, з якими батьки стикаються в побуті, не оминаючи увагою жодної дрібнички. Навіть в самих складних випадках, де батьки та інші спеціалісти вважають, що дитина не здатна до самообслуговування, ерготерапевт зробить все можливе, знайде той чарівний ключик, допоможе дитині крок за кроком, робити самостійно те, що здавалося неможливим. Нехай це спочатку будуть невеликі досягнення, але з них складається цілий процес.