Фізична терапія

19559076-50BB-4064-BC18-5957FEB7FABD

Фізична терапія – це сучасна професія в системі охорони здоров’я, що має унікальні знання та навички з застосування фізичних вправ з метою розвитку, підтримки та відновлення рухів тіла та функціональних можливостей людини протягом усього життя, у випадках, коли рух і моторні функції порушуються. Фізична терапія в дитячому віці має певні особливості, фахівець, що проводить заняття з дітьми має добре розуміти, як відбувається розвиток рухових функцій дитини в нормі відповідно до віку.

Сучасна фізична терапія та сучасна Бобат терапія для пациентів з руховими порушениями неврологічної природи мають спільну теоретичну основу та засновані на теорії нейропластичності. Основні постулати Бобат терапії з успіхом використовуються в фізичній терапії у дітей з неврологічними порушеннями.

 Що важліво в роботі фізичного терапевта

  • Перед початком занятть фізичний терапевт проводить спеціальне обстеження дитини, визначає: рівень психічного та моторного розвитку; оцінює позу дитини в різних положеннях; амплітуду рухів в суглобах; м’язевий тонус в спокої та при рухах; показники моторного розвитку (контроль голови, повороти, сидіння, вставання, ходьба та ін.); якому періоду розвитку відповідають ті чи інші статичні та локомоторні функції; чому дитина виконує одні рухи, а не може виконати інші; чи здійснює вплив тонічна рефлекторна активність на позу та рух; наявність ортопедичних порушень (контрактур та деформацій); в залежності від стану дитини проводить спеціальні тести та застосовує шкали оцінювання рухових функцій.
  • Після проведення обстеження фізичний терапевт разом з батьками дитини визначає мету терапії, враховуючи індивідуальні особливості та стан здоров’я дитини, визначає реабілітаційний потенціал.
  • Доцільним є постійна взаємодія фізичного терапевта з іншими спеціалістами, членами реабілітаційної команди, а також з батьками дитини.
  • Дуже важливий контакт спеціаліста з дитиною, щоб заняття проходили в сприятливій психологічній атмосфері, не можна допускати появи больових відчуттів у дитини, біль та стрес викликають негативні зміни на рівні нейроендокриної регуляції в організмі дитини. Інколи серед батьків і навіть серед медичного персоналу існує думка, що ефективна фізична терапія може відбуватися не дивлячись на сльози та протест дитини. Спеціалісти нашого центру категорично проти такого підходу, бо шкода від стресу для розвитку дитини науково доведена. В дитини може бути не тільки психологічна травма, але і мікротравматизація сухожиль і м’язів.
  • Профілактика ортопедичних ускладнень один з найважливіших напрямків в роботі фізичного терапевта.
  • Важливим моментом при проведенні фізичної терапії є доступність вправ, які пропонуються дитині і поступове ускладнення вправ. При занадто високій складності рухів у дітей з відставанням рухового розвитку може спостерігатись збільшення проявів патологічних рефлексів та порушень м’язевого тонусу.
  • Вправи мають виконуватись в темпі, доступному сприйняттю дитини, максимально задіючюючи активність самої дитини.
  • Велике значення має мотивація дитини, проведення занять в игровій формі сприяє кращому закрепленню нових навиків, оскільки гра для дитини є основним видом діяльності та навчання.
  • Необхідно розвивати актуальні для дитини навички та переносити їх в повсякденне життя.